📬

Нова листівка у блозі — від улюблених друзів, родини Зайцевих, з улюблених Нідерландів.

Спочатку я подумав, що на ілюстрації — Амстердам. Ну бо перше нідерландське місто, що спадає мені на думку, завжди Амстердам. Але, коли подивився уважніше — одразу впізнав Утрехт.

Впізнати Утрехт доволі легко — це місто має унікальні дворівневі набережні каналів. На перший погляд, воно дуже нагадує Амстердам, бо архітектура та канали схожі. Але у набережних є ще нижній рівень, де колишні складські приміщення, що називаються werfkelders, перетворені на готелі, ресторани та кафе. І уздовж них теж часто йде вузький тротуар! В жодному іншому нідерландському місті нічого подібного не бачив.

Подивитись, як це виглядає, можна в моєму дописі про місто:

Допис про Утрехт

Але так, впізнати Утрехт можна й простішим способом: ілюстраторка, що намалювала це зображення, Ellen de Bruijn, мешкає в Утрехті і малює саме це місто :)

Нещодавно брат показував світлини зі своєї подорожі у Сполучені Штати. Показав зокрема й світлину з островом Алькатрас, який видно вдалині.

Я знав, що Алькатрас колись був вʼязницею, відомою насамперед тим, що віддаленість від берега та особливість течії навколо острову робили втечу майже неможливою.

У моєму уявленні Алькатрас знаходився десь в океані — так я і пояснював собі сильну течію та складність втечі. Насправді ж острів Алькатрас знаходиться у затоці Сан-Франциско, як раз навпроти мосту Golden Gate. Від острова до набережної Рибальської пристані (один з районів Сан-Франциско) менше ніж 2 кілометри — один з моїх товаришів регулярно пропливає в басейні більше. Однак, історія про сильну течію справжня, та й вода у затоці холодна, тож подолати відстань під силу мало кому.

Вʼязниця, до речі, працювала на острові лише 29 років, з 1934 по 1963 рік. А от впродовж майже двох років після її закриття, з листопада 1969 по червень 1971 року острів був окупований індіанцями, що протестували проти політики американської влади щодо корінних народів США. Дещо незвично, що слово «окупація» застосовується щодо зайняття корінними народами території власної держави, хоча мова дійсно йде про самовільне зайняття.

Обовʼязково побуваю на Алькатрасі під час подорожі у Сан-Франциско. Залишилось всього нічого — поїхати в таку подорож.

А листівка 7 як раз від брата — вона з ілюстрацією виду з тюремної камери вбік маяка. Брат надіслав її з Сан-Франциско у серпні 2020 року. Хай залишається на згадку тут.

Також дуже подобається напис на зворотному боці листівки: Visit Alcatraz Island By Boat Or For The Adventurous, Swim.

Продовжую публікувати листівки, що були й у попередній версії Ящику. Цього разу листівка з Тайваню, яку я отримав ще наприкінці 2018 року.

На лицевому її боці ілюстрація потягу, що йде з міста Цзяї у містечко Алішань, що розташоване у гірській мальовничій місцевості.

Надіслав її Девін, що живе у місті Гаосюн — це велике місто-порт з майже 3 мільйонами мешканців на південному заході Тайваню.

Офіційна назва Тайваню — Китайська Республіка або Республіка Китай (від китайського 中華民國). Історія країни довга і цікава, але найближчою та найзрозумілішою для українців є історія другої половини XX століття. Саме через цю історію тепер не може пройти тест на адекватність новий китайський штучний інтелект (насправді це LLM; ШІ я вживаю для простоти) DeepSeek.

Тайвань є однією з країн, що підтримує Україну. Це особливо приємно в ситуації, коли деякі колишні партнери та друзі за одну ніч міняють свою позицію на 180º, зраджуючи всі наші інтереси.

Ця листівка зʼявляється у блозі вдруге — її я теж викладав і на попередній версії цього сайту, але й зараз не залишу осторонь. Її надіслав брат, коли був у Сполучених Штатах.

Це стерео листівка — під різними кутами погляду на неї видно різне зображення. Така можливість досягається завдяки технології, що називається лентикулярний друк. Про технологію є велика стаття на англійській Вікіпедії, і досить коротка на українській.

Стерео листівки це досить звична штука, а от поштові стерео марки — не дуже розповсюджені, хоча їх робила низка країн. Цікаво, що Північна Корея — одна з таких країн. Сподіваюсь одного дня отримати листівку зі стерео маркою. Або відправити. Або відправити й отримати.

Четверта листівка з омріяної Японії.

На лицевому її боці — ілюстрація японського художника Masato Adachi. Сам Масато-сан про себе розповідає, що полюбляє малювати японські історичні та культурні види з тваринами.

На передньому плані саме цієї листівки коти, що роздивляються рибу, якою, певно, збираються поласувати, на фоні історичного замку Нагойя. Дуже мило, що спиною до глядача сидить собака (або тварина, що схожа на собаку), що фотографує котів на камеру з зовнішнім спалахом.

На зворотному боці листівки три марки. На усіх трьох є слово Nippon — це одна з двох справжніх назв Японії. Саме слово «Японія» є екзонімом, яким китайці називали сусідню Японію. Згодом так почали називати її й інші народи, а потім японці адаптували цю назву офіційно. Проте, всередині самої Японії країну називають саме Nippon або Nihon (обидві версії коректні).

Це дещо схоже на Грузію, яку Грузією переважно називають зовні, а самі громадяни називають її Сакартвело. Слово Nippon дослівно перекладається як «походження сонця» або «місце з якого походить сонце», тож прапор Японії та неформальна назва «країна сонця, що сходить» — буквально пряме відображення того, як самі японці називають свою країну.

Дещо несподівано листівка з привітанням з Різдвом прийшла з Китаю, де Різдво не святкують взагалі.

Отримав цю листівку я на початку 2021 року, але своє друге життя на цьому сайті вона отримує в день, коли частина православних християн святкує Різдво.

Різниця в 13 днів, що зараз існує між святкуваннями Різдва більшістю християн 25 грудня та частиною православних християн 7 січня, існує через те, що перші перейшли на Григоріанський календар, а другі — досі дотримуються Юліанського.

Цікаво, що 1 березня 2100 року різниця між календарями збільшиться на 1 день. Відповідно, у 2101 році ті християни, що святкують Різдво на початку січня, будуть святкувати його не 7, а 8 січня. Не здивуюсь, якщо це стане черговим поводом поділити напрямки релігії: хтось продовжить наполягати, що Різдво неодмінно треба святкувати 7 січня, і очолить церкву найбільш правильного Різдва. Навіть шкода, що не побачу цього!

Мій друг Олександр Зайцев у далекому 2016 році написав класний пост про Юліанський та Григоріанський календарі. Неодмінно раджу почитати.

Зворотна сторона листівки має 4 поштових марки. Нижні 2 з серії про стародавні китайські міста. Верхні дві (однакові), з серії закордонних музикантів, присвячені угорському композитору Ференцу Лісту.

Вітаю з Різдвом всіх, хто сьогодні святкуватиме.

Друга листівка, яку надіслав мені Тимур, прийшла мені ще на початку 2022 року. І на попередній версії сайту вона теж була. Але тепер я публікую її саме 31 грудня. Здається, кращого дня просто не може бути.

На зворотному боці листівки, крім привітання Тимура, є три марки. Дві з них — марки з гербом українського міста Болград.

Болград — місто в Одеській області, розташоване на берегу озера Ялпуг та дуже близько до кордону з Молдовою. Ялпуг, до речі, найбільше природне озеро в Україні. У моєму дописі про вересень 2022 року є фотографії озера, щоправда, не з боку міста Болград, що на півночі від озера, а з траси «Одеса – Рені», що на півдні.

На гербі міста Болград зображений Спасо-Преображенський собор, один з символів та архітектурних памʼяток міста, а також човен на воді, що водночас символізує озеро Ялпуг та переселення болгар у Бессарабію у 19 столітті.

Ілюстрація на листівці авторства Оксани Драчковської.

З Новим Роком!

Хочеться, щоб перша листівка була особливою. Тим більше, що сьогодні Різдво, проєкт повертається в онлайн після 2 довгих років стагнації та місяців повного офлайну.

Кращий кандидат — листівку, що отримав від Марини Зайцевої напередодні 2019 року. Вона й у попередній версії цього сайту була, а тепер взагалі його відкриває.

Дякую, Марино!