Ted Lasso S04
Подивився четвертий сезон улюбленого серіалу Ted Lasso. Вирішив, що варто й про нього написати коротку нотатку на згадку.
На жаль, 4-й сезон виявився слабшим за всі попередні. У мене від нього відчуття як від топового футболіста, який дограє останній рік карʼєри — якісь спалахи минулої величі ще є, але загальний рівень вже зовсім не той, щоб конкурувати на серйозному рівні.
Далі будуть спойлери, обережно.
Загалом мені сподобалась ідея з тим, що Тед став тренером жіночої команди. Це дозволило зберегти значну частину основних персонажів (тренера Бороду, Ребеку, Роя, Кілі, Леслі, Мей та Теда, звісно), а також додати певної свіжості новими персонажами — гравцями команди.
Але вийшло, на мій погляд, не надто переконливо. Мені здалося, що більшість персонажів гравців написані нашвидкуруч, без тої уваги та любові, з якими створювались персонажі Джеймі Тартта, Роя Кента, Сема Обісаньї, Айсака Макаду. Була спроба розповісти історію Ліззі Дейвіс (мати двох синів) та Джемми Джей (студентки та зіркової нападниці), але й з ними вийшло якось поверхнево.
Таня Рейнолдс класно зіграла тренерку Еліс. Щоправда, після Sex Education я тепер постійно очікую від будь-яких її персонажів, що вона от-от вдягне супер дивний костюм та почне розповідати про прибульців.
Я зовсім не зрозумів Зельду Саутпорт, персонажа, яку грає Трейсі Ульман. Видно, це та ситуація, коли персонаж написаний під конкретного зіркового актора, але персонаж вийшов дивний: слабкий для типового кіношного злодія, сирий та незрозумілий для комплексного персонажа. Одним словом, вийшло погано.
Перший епізод з подіями у Канзасі дивний. Таке враження, ніби навіть акторам було зрозуміло, що його сценарій слабуватий, але відзняти хоча б епізод в США обовʼязково, бо Apple — компанія американська, Тед — американець, тож у бік американської авдиторії обовʼязково треба було зробити реверанс.
Пост виходить таким, ніби все було погано, але це не так. Тед все ще Тед — це все ще персонаж, що своєю щирістю та добротою зігріває весь світ. Це все ще серіал, в який приємно зануритись, щоб хоча б на годину відволіктись від реального світу з його щоденними новинами.
4-й сезон ще й грає на важливому полі здорового фемінізму. І не просто грає, а ще й успішно утримує важливий баланс між бажанням підсвітити певні соціальні проблеми та повним куку, яке вийшло в тому ж таки Sex Education.
Хочеться вірити, що 4-й сезон був останнім. Не тому, що він поганий, а тому, що, видається, історія Теда Лассо вже розказана. Далі її можна тільки переповідати коло за колом, розмиваючи цінність трьох геніальних сезонів. Натомість варто відпустити тренера Лассо й рухатись далі. Be a goldfish — one that loved every minute of the show.