Нарешті випала можливість покористуватись Apple Vision Pro. Всім давно зрозуміло, що комерційно ця штука провалилась, але комерційна успішність мене цікавить мало. А от спробувати як воно працює давно хотів.

Користувався я цією штукою всього 30 хвилин в Apple Store під час демо презентації, в ході якої поруч зі мною сидів консультант. На своєму айпаді він бачив те, що бачив я у Vision Pro, і, відповідно, підказував як працює інтерфейс, застосунки тощо.

Настільки сильне враження від якоїсь технологічної штуки я отримував хіба що від користування найпершим айфоном, та й те не впевнений. За ці пів години я безліч разів сказав «вау» — настільки це було круто.

Не впевнений, що варто намагатись описати цей досвід. Але напишу тезами про те, що запамʼяталось:

• Інтерфейс, в якому робочим столом є простір навколо, а вікна в ньому «висять» та ще й відкидають тінь на підлогу — це дуже круто. Те, наскільки якісно цей інтерфейс виглядає, як класно вікна застосунків фіксуються у просторі, тобто не сповзають, не рухаються, жодним чином не глючать — це було перше вау. От саме щось таке й було з першим айфоном — телефони з сенсорними дисплеями тоді вже були давно, а от такого, щоб інтерфейс працював настільки плавно та гарно — вперше.
• Перші декілька хвилин було дуже незвично очима обирати елементи інтерфейсу, вікна тощо. Але це дуже зручно і працює неймовірно круто — хибних спрацювань не було взагалі.
• Жест, яким підтверджується вибір того чи іншого елементу — той самий доторк вказівного та великого пальця, не завжди спрацьовував. Можливо, я десь не там тримав руку, і камери просто не зчитували цей жест. Але точно памʼятаю, що інколи доводилось по декілька разів його повторювати.
• Просторові фото та відео (spatial photo & video), що зроблені на Vision Pro та айфони, прикольні, але для повного «вау» ефекту треба дивитись світлини, що зробив сам або близькі люди. Бо на прикладі чужих людей воно, ніби, зрозуміло, але все одно не те.
• Перегляд панорам, які 100500 років можна знімати айфоном, у Vision Pro виглядає надзвичайно класно. Якщо на телефоні панорами виглядають як вузька смужка, роздивлятись яку незручно, то у Vision Pro вони розгортаються на 180º, і розглядати їх треба повертаючи голову. Не знаю наскільки розповсюдженим стало б таке користування, якби Vision Pro був успішним девайсом, але виглядає справді класно.
• Спробував режим, у якому навколишній простір заміняється віртуальним (Apple називає його словом Environment). Мені увімкнули той, що нагадує узбережжя тропічного острова з пальмами. З одного боку, воно прикольно. З іншого, цей простір це не відео, а візуалізація, і це помітно по тому як рухаються хвилі, листя на пальмах тощо. В цьому режимі прикольно працює перегляд відео: величезний віртуальний дисплей я розмістив над морем, а світло навколо згасло так, ніби сонце нещодавно зайшло. Перше, що спало на думку — було б класно у літаку дивитись кіно не на маленьких дисплеях, що вмонтовані у крісло попереду, а ось так — коли дисплей хоча й віртуальний, але величезний.
• Найбільше мене вразили імерсивні відео (immersive video), що зняті спеціальними камерами. Я подивився промо відео, що складається з фрагментів декількох відео, кожне з яких власникам пристрою доступні у повному вигляді — і про жінку, що йде канатом, натягнутим між двома скелями, і про диких тварин, і про футбол, і навіть про вікенд всіх зірок NBA. І от ці відео — це справжній відвал башки. Цей досвід взагалі неможливо порівняти з будь-чим іншим. Я давній поціновувач NBA, і побачити, як повз мене пробігають Леброн Джеймс та Стеф Каррі, та ще й так, ніби я сиджу у першому ряду арени, та ще й можу просто повертати голову і дивитись, що відбувається на іншому кінці майданчику — це неймовірно.

Всі ті пʼять користувачів, хто придбав Vision Pro, скаржаться на те, що новий контент виходить надто повільно — всі імерсивні відео можна подивитись хіба не за один вечір. І це абсолютно валідна скарга, але це скарга на продукт, в якому багато що треба допрацювати. Мене більше цікавила сама технологія та її конкретна імплементація. І я вийшов з тієї демо презентації в абсолютному захваті.

Так, сьогодні мало хто готовий сплатити 3500 доларів або 4000 євро за це технологічне диво. Але, якщо років за 5 вийде чергова версія Vision вартістю близько 1500 доларів (або євро) — я точно замислюсь над покупкою. Apple Vision Pro, з того, що я побачив, нагадує радше прототип, що має продемонструвати потенціал технології. І потенціал там дійсно величезний.

Сподіваюсь, якийсь черговий сезон Ла-Ліги та Ліги Чемпіонів буду дивитись з Apple Vision — це стрибок у рівні крутості приблизно того ж рівня, як перехід від радіо до телебачення.