Пам’ятаю як наприкінці 1999 року була така забавка: сперечатись чи нове тисячоліття почнеться 1 січня 2000 чи 2001 року. Мені тоді було 11, тема здавалась мені надзвичайно захопливою. Але відкладати святкування нового міленіуму ще на рік я відмовився. Як, власне, й майже всі інші — про те, що 21 століття дійсно наступило у 2001 році ніхто, здається, не згадував.

Мені тепер більше не 11, нове тисячоліття так чи інакше вже настало. Ба більше, перша чверть його першого століття вже позаду, як не рахуй.

Тепер, коли я загубив увагу навіть тих небагатьох читачів, що відкрили цей допис, почну розповідь про мій 2025 рік.

💵

Але перед тим, як писати 100500 літер про якусь банальщину, попрошу у вас грошей. Щороку напередодні дня народження я збираю гроші на Сили Оборони України. У мене все більше друзів та колег, що захищають країну в лавах СОУ, а допомога їм завжди потрібна. Тому я залишаю посилання на банку, гроші з якої в підсумку або перекажу одному з підрозділів, де служать мої друзі, або розділю їх між ними.

Цього року я ще й розіграю плівкову камеру Зеніт-Е (про неї згодом вийде окремий допис) серед тих, хто задонатить будь-яку суму більшу за 100 ₴. Розіграш планую десь за тиждень після дня народження, тобто орієнтовно 19 лютого. Підтвердження переказу коштів та результат розіграшу камери обовʼязково будуть у моєму телеграм каналі.

✈️

2025 став для мене роком частих подорожей, відряджень та поїздок загалом. Впродовж року побував у багатьох країнах на декількох континентах. Завжди мріяв багато подорожувати, і у 2025 році це вдалося попри всі проблеми.

Звісно, я всюди був з плівковою камерою (часто з двома або навіть трьома), й планую колись написати в блог про всі місця, що побачив, та показати кращі з тисяч плівкових фотографій, які в тих місцях зробив. А поки оновлюю перелік тих місць на сторінці з обраним.

Залишаю на згадку Flighty паспорт з перельотами за 2025 рік. Ніколи стільки не літав, і не впевнений, що доведеться стільки літати знов (famous last words).

Маленькі й не дуже мрії мандрівника: політати на Airbus A380, полетіти кудись першим класом, відвідати Японію. Не впевнений, що щось з цього зможу здійснити вже у 2026 році. Хоча, хто зна 👀

🦷

Трошки менш романтичне заняття й досягнення, проте дуже доросле й розумне — впродовж року я довго й дорого лікував зуби, пройшов через декілька імплантацій (одна з додаванням кісткової тканини), складних лікувань та перелікувань зубів, але все ж почув від стоматолога «Все, ми все зробили» та щасливо вийшов з кабінету. Фактично, я це зробив навіть двічі за рік — один з імплантів довелось видаляти та ставити наново, тож між тими щасливими моментами, коли я чув магічні слова, минули місяці заживлення. Менше з тим, завершив цей довгий та важливий проєкт та дуже цим задоволений.

☕️

Завдяки друзям навесні поринув у чарівний світ приготування фільтр кави вдома — друзі подарували воронку v60, паперові фільтри до неї та сервер^[1].

Я на радощах докупив класний млин — Comandante C40 MK4, чайник з гусячим носиком та спеціальні ваги. А дружина ще й подарувала термометр. І відтоді я готую каву вдома. Я все ще можу взяти флет-вайт у кавʼярні, особливо, якщо хочу випити каву швидко, але по-справжньому тепер чекаю на повернення додому, де сам собі заварю улюблену вешку. Ну або у кавʼярні візьму — варю я все ж, поки що, не так класно, як справжні баристи.

V60, здається, це ідеальний пристрій для приготування кави. Напій, що виходить з нього, це взагалі якась принципово інша кава — мʼякша, ароматніша, приємніша.

Окрім девайсів у мене тепер і кава вдома водиться, наразі от взагалі 4 види зерна: Colombia Milan Sakura варшавського обсмаження одеської кавʼярні Foundation, Colombia Extra Lot від дніпровської кавʼярні White, ефіопське Natural Legesse від копенгагенської кавʼярні Coffee Collective та кенійське Kamwangi від угорських обсмажувачів Casino Mocca.

Насолода стотисячного рівня: заварити каву, нарізати слайсами норвезький сир Гудбрандсдален, а потім все це разом споживати.

Покупка року

Ще у лютому придбав у міланській крамниці Apple зарядку Anker на 70 Ватт з трьома USB-C портами. І це просто неймовірно крута річ.

Я багато років користувався якимись напіврандомними зарядками, і постійно страждав через необхідність заряджати щоденно телефон та годинник, а у подорожах ще й ноутбук, павербанк тощо.

Тепер у більшість подорожей достатньо взяти одну таку зарядку й вона закриває всі мої потреби. Фактично ж я зазвичай беру ще й окрему зарядку від ноута, бо вона, по-перше, потужніша (96 Ватт), а по-друге, 3 порти я займаю й без ноута, бо пристроїв, що треба заряджати, вистачає. Але й ноут інколи заряджаю цим дивом — і все працює.

Колись я збагнув, що маленькі речі, що зазвичай здаються дрібними, створюють комфорт та суттєво покращують життя. Така зарядка 100% є однією з подібних речей.

Музика року

Впродовж року постійно слухав Концерти за Крихітним Столом, про які написав наприкінці 2024 року окрему нотатку. Відтоді завдяки Tiny Desk Concerts відкрив для себе нових класних виконавців, полюбив окремі виступи, та й просто насолоджувався класною музикою. Обовʼязково напишу в блог ще одну нотатку про нові улюблені виступи, які як раз знайшов у 2025 році.

Серед альбомів, якщо якийсь і відзначати, то The Queen is Dead від англійського гурту The Smiths. Альбом старший за мене на 2 роки, але до цієї осені ніколи не слухав його повністю. А він весь класний!

Один з приємних спогадів року: гуляв Лондоном з камерою в руках, а в навушниках Стівен Морріссі співає культове … and if a double-decker bus crashes into us…, а у мене реально лондонські даблдекери навколо катаються. Було неймовірно.

Посилання на альбом: Apple Music, Youtube Music, Spotify.

Подкасти, книги та фільми

У 2025 не підписався на жоден новий подкаст. Натомість продовжив слухати ті, на які вже підписаний. В застосунку для прослуховування подкастів Overcast, яким я багато років користуюсь, зʼявились нові функції. Зокрема, статистика прослуховування. Кількість годин, що я слухав той чи інший подкаст, не завжди можна напряму транслювати в те, наскільки я той чи інший подкаст люблю. Наприклад, «Дорогою по каву ☕️» та «Годі базікати» в цій статистиці взагалі не враховані, бо перший подкаст має короткі епізоди, і загальна тривалість їх прослуховування просто не могла бути такою як у шоу, тривалість кожного епізоду яких більша за годину. З «Годі базікати» ситуація інша — я слухаю кожен епізод до того, як ми з Колєй випускаємо їх на широку авдиторію.

Книги у 2025 році читати не виходило. Прочитав декілька, які окремо згадувати не хочу, а також розпочав декілька інших книг, жодну з яких читати не хочу. Гадаю, що є проблемою й відчутний дефіцит уваги — сконцентруватись, щоб читати, останнім часом було дуже складно.

За рік подивився 21 повнометражний фільм, але певна частка з них ті, що дивився не вперше. Згадаю хіба що F1 та Naked Gun. Перший вийшов дуже вчасно — я як раз захопився перегонами F1. Та й кіно хороше: не шедевр, але під час перегляду я отримав порцію задоволення. Другий дивився вдома й реготав вголос майже постійно, хоча при перегляді фільмів вдома вголос сміється зазвичай не так класно, як у кіно.

Серіали року

З серіалами цього року було значно краще. Серед тих, що хочеться відзначити, є два.

Перший, Severance від Apple tv+.

Я навіть не знаю, як розповідати про цей серіал. Це як читати орвельскі «1984» — хочеться одразу припинити, але не можеш, треба неодмінно дочитати до кінця. Знято й зіграно дуже й дуже майстерно.

Скажу буквально дві речі про це шоу:

1. Перший сезон вийшов у 2022 році, і якось ця реальність, у якій ми опинились у 2022 році, несподівано класно римує з всесвітом серіалу.
2. У 2025 році я подивився ще й «Гру в кальмара», й можу сказати, що творчі люди класно зчитують, куди несеться наш світ. Чи, може, те, куди він вже прилетів.

Другий серіал — Nobody Wants This від Netflix.

Його як раз ідеально дивитись після Severance, щоб трошки розвантажити голову й відпочити. Класне шоу про кохання, сімейні стосунки, розбіжність культур, вічні проблеми батьків та дітей тощо. Мені серіал сподобався навіть попри те, що виконавиця головної ролі, Крістен Белл, мене чомусь бісить.

Nobody wants this тягне десь на 6 з 10 по шкалі Теда Лассо, що вже само по собі непогано.

✍🏻

Писав про це окремий допис, але навесні переніс блог на короткий домен kos.fm. Про що я не писав, це що паралельно ще й зміг знизити вартість всього цього щастя — відтепер я сплачую всього 15,7 долара на місяць за можливість викладати фоточки та кричати на хмари.

Ще я відмовився від пролонгації старих доменів, на яких цей блог колись жив. Це зекономить мені гроші та очистить блог від старої авдиторії, яка приходила сюди ще за часів, коли я писав переважно про Одесу. Замість тої авдиторії я повільно будую іншу, якій цікаво те, що цікаво мені. Зазвичай я жартую, що обидва мої читачі дуже мене підтримують, але правда в тому, що у мене наразі немає жодного аналітичного інструмента, тож розмір авдиторії я навіть не знаю. Знову ж таки, розмір — не головне^[2]!

Останнім часом зустрічаю все більше однодумців, яким набрид інтернет у тому виді, яким він є зараз — з алгоритмічними стрічками, ненавистю, срачом про все й ні про що водночас, з актуальністю будь-якого матеріалу, що втрачається за секунди.

Все більше людей повертається або приходить до власних блогів, що дуже мене тішить. Не тішить, що серед українців цей тренд поки що не надто помітний. Впевнений, що згодом і ця ситуація виправиться.

🤖

Здається, світ остаточно розділився на тих, хто використовує так звані AI для кожної життєвої задачі, та тих, хто займає принципову позицію та не використовує їх взагалі. Перші у мене викликають посмішку, бо ну буквально пишуть в chatGPT «як доїхати з аеропорту в Берліні до квартири на Олександрплац», хоча те ж саме можна зробити в будь-яких мапах, і буде зручніше й швидше. Других, хотів би сказати, що розумію, але принциповий супротив прогресу виглядає марним.

Я покірно сплачую свої 24 долари на місяць за можливість перевіряти де ставити артикль a, а де the. Ну й код для блога генерую інколи, коли сам не можу розібратись, як зробити те, що хочу. Технічне втілення наступного розділу як раз зробив з допомогою LLM, бо сам би не впорався, або робив би це місяць.

Якщо серйозно, то рідкісний день минає без того, щоб я хоча б раз щось питав chatGPT. Це дійсно зручно, й назад у той світ, де цього інструмента немає, я не хочу. Тому спостерігатиму за тим, як ШІ розвиватиметься впродовж 2026 року.

Прикольно вийшло, що я досить давно знімаю аналоговими камерами. Зображення з них хоча й оцифровуються, є стовідсотково справжніми. Ілюстрації, коли вони потрібні для нотаток, мені малюють доньки. Та й тексти я ніколи не пишу та не редагую з ШІ — кожна помилка моя. Так, здається, й повинно бути: людині залишається творча частина, машина бере на себе технічну брудну роботу.

🧭

Цього разу вирішив, що залишу, крім тексту, ще й улюблені фотографії, що зробив на айфон за 2025 рік. По кліку або тапу вони відкриються на повний екран, й можна буде їх дивитись як в галереї.

🏁

Попри війну й купу проблем, що з нею повʼязані, у 2025 було багато класних подій. Я перше літав далекими рейсами, плавав в океані, вечеряв з дружиною у ресторані з зіркою Michelin, тусив з доньками, побував на нових континентах, катався на лондонських двоповерхових автобусах та знаменитому метро, придбав обʼєктив про який давно мріяв, відвідав круті робочі заходи, допоміг колегам у втіленні важливих проєктів, пив смачну каву та вино, допомагав війську, офігезно проводив час з братом та сестрою, зустрів нових цікавих людей, зустрічався з друзями, катався на ретро-трамваї в Роттердамі, відвідав королівську яхту, сходив на концерти Бумбокса та Linkin Park^[3], гуляв нічним Гонконгом, зустрічав схід сонця на Мадейрі, обʼїхав Балі на мопеді.

Пости з підсумками минулих років: 2024, 2023, 2022, 2021, 2020, 2019, 2018, 2017, 2016, 2015, 2014, 2013, 2012, 2011, 2010, 2009.

примітки

1. Сервер — це чайничок, на який ставиться фільтр під час приготування, і з якого потім каву наливають у чашку. ↩
2. Не втримався↗ ↩
3. Кумедно, що в далекому 2012 році Linkin Park грали концерт на стадіоні «Чорноморець» в Одесі, а на розігріві у них був Бумбокс. А я тоді не пішов. У 2025 році ходив на їхні окремі концерти. ↩

🏁 finale